Розробки уроків з Історії України у 8 класі

Урок – це дзеркало загальної і педагогічної культури вчителя, мірило його інтелектуального багатства, показник його кругозору й ерудиції.

В. Сухомлинський

ПЛАНИ-КОНСПЕКТИ УРОКІВ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ.

8 клас

Тема 3: Початок національно-визвольної війни українського народу середини XVΙΙ ст. Відродження української держави.

Урок 1

Тема уроку: Передумови Національно-визвольної війни. Богдан Хмельницький, його сподвижники.

Мета уроку:

·        розкрити причини та характер Національно-визвольної війни;

·        розвивати вміння учнів працювати з картою(атласом);

·        виховувати у школярів повагу до традицій боротьби народу за незалежність, та пам’ятати про її учасників.

Основні терміни, поняття: національно-визвольна війна, жовнір

Обладнання: карта:«національно – визвольна війна українського народу під проводом Хмельницького».

Тип уроку: комбінований.

СТРУКТУРА УРОКУ

І.  Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

IV. Закріплення нових знань учнів.

V. Підсумки уроку.

VІ. Домашнє завдання.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

 Учитель ставить на клас запитання:

1. Пригадайте відомі національно – визвольні рухи народів світу?

2. Назвіть причини козацьких повстань 16 ст.?

3. Чим вони закінчилися?

4. Який період і чому в історії Речі Посполитої поляки називали «золотим десятиліттям»

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

ПЛАН

1.     Причини та характер Національно – визвольної війни.

2.     Богдана Хмельницький.

3.     Оволодіння Січчю.

4.     Початок дипломатичної діяльності Б. Хмельницького.

5.     Сподвижники Хмельницького.

Розповідь учителя:

У середині 17 ст. визріли такі причини Національно-визвольної війни :

1.     Соціально-економічне гноблення:

а.  зростання в Україні землеволодіння польських магнітів і шляхти;

б. покріпачення селян і зростання панщини;

в. визиск збоку єврейських орендарів:

г. утиски козацтва та міщанства;

д. нерівноправність у правовому та політичному положенні української православної шляхти;

2. Національний гніт.

3. Релігійний гніт:

а. діяльність єзуїтів;

б. насильницьке окатоличення населення;

2.     Богдана Хмельницький.

Заслуховують повідомлення учнів про Хмельницького.

Демонструють портрет Хмельницького.

 

Учитель доповнює відповіді: Боган Хмельницький був вихідцем із родини українського православного шляхтича, спочатку навчався вдома, потім в одній із монастирських шкіл Києва, в єзуїтському  Львівському колегіумі. Служив реєстровим козаком Чигиринської сотні. У 1620 році разом з батьком брав участь у Цецорській битві.

-         Пригадайте, що це за битва?

3.     ОВОЛОДІННЯ СІЧЧЮ.

Учні працюють з картою атласу «Національно-визвольна війна українського народу під проводом Хмельницького (1648 – 1650 рр.) »

Запитання:

 Де Б. Хмельницького було проголошено гетьманом? (На Микитинській Січі)

Учитель повідомляє, що ця Січ була визволена повстанцями,  козаки перейшли на бік Хмельницького. Звідси він звернувся з універсалами, у яких закликав народ підніматися на повстання.

Завдання.

Виписати в зошити терміни: національно- визвольна війна, жовнір.

Повідомлення учителя: В цей період Хмельницький почав шукати союзників, проявив себе здібним дипломатом.

4.     Початок дипломатичної діяльності Б. Хмельницького

Робота з підручником, під час якої учні  готують відповіді на такі питання:

1. Як Ви гадаєте чому Хмельницький поклався на Кримського хана?

2. Чи згодні Ви з твердженням, що козацько – татарський союз збільшував шанси повстанців на успіх? Чому?

5.     Сподвижники Хмельницького.

Розповідь учителя : Улітку 1647 року визначилося коло однодумців чигиринського сотника. Як установив відомий історик Крип'якевич, ними були: Федір Вешняк, Кіндрат Бурляй, Богдан Топига, Іван і Данило Гирі, Сава Москаленко, Максим Кривоніс.

До Хмельницького пристала значна частина української православної шляхти. Серед них відзначилися І.Виговський, його четверо братів і батько; чотири брати Нечаї, Іван Богун – полковник кальницький (вінницький).

З міщанства вийшли полковники: брати Іван і Василь Золотаренки.

Незважаючи на різне походження, життєвий досвід, освіту, Хмельницький зумів їх об’єднати й спрямувати їхню енергію на створення Української козацької держави. 

Учитель зачитує повідомлення про М. Кривоноса.

Учень, користуючись літературним джерелом, (Дмитрук «Іван Богун») повідомляє цікаві факти з особистого життя Івана Богуна. Заслухавши повідомлення учні дають характеристику постаті Івана Богуна.

Учитель узагальнює розповіді, підкреслює, що здібності Хмельницького як політика в тому числі і в його вмінні згуртувати навколо  ідеї національного визволення  своїх соратників.

IV. Закріплення нових знань учнів.

Бесіда за запитаннями .

1.     Назвіть причини і характер Національно – визвольної війни.

2.     Як вона почалася?

3.     У чому виявився дипломатичний талант Б.Хмельницького?

4.     У яких битвах у травні 1648р. козацько-татарське військо завдало поразки польсько-шляхетському війську?

5.     Яке значення мали ці битви?

V. Підсумки уроку.

Заключне слово вчителя.

Національно-визвольна війна українського народу була зумовлена низкою об’єктивних причин. Її очолив видатний полководець і дипломат Б.Хмельницький. Оволодіння Запорозькою Січчю стало початком війни.

VІ. Домашнє завдання.

1.     Опрацювати текст підручника.

2.     Вивчити значення основних термінів.

3.     Позначити на контурній карті кордони Московського царства, Речі Посполитої.

4.     Учням пропонується скласти таблицю:

ПОЧАТОК ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ
Причини війни	Рушійні сили	Дата	Подія	Результат

5.     Підготуватися до семінару за запитаннями: « Битва на Жовтих Водах », «Перемога під Корсунем», «Битва під Пилявцями»

УРОК 2

Тема уроку : Початок Національно-визвольної війни . Битви на Жовтих водах Корсунем та Пилявцями. Програма розбудови української козацької держави.

Мета: Навчити учнів виступати з власними матеріалами (презентаціями), висловлювати чітко питання семінару, що до розгортання всенародної боротьби у 1648-1679 рр; використовувати матеріали уроку для патріотичного виховання;сприяти вихованню поваги до традицій боротьби українського народу.

   Обладнання: Карта «Національно-визвольна боротьба українського народу під проводом Хмельницького».

Тип уроку: урок-семінар.

Структура уроку:

I. Організаційний момент

II. Вивчення нового матеріалу за планом семінару,використання літератури наданої вчителем:

План:

1.Битва на Жовтих водах

2.Битва під Корсунем, Пилявцами.

3.Визвольний похід українського війська в Галичину.

4.Програма розбудови української козацької  держави.

III . Закріплення знань

IV. Підсумки уроку

V.  Домашнє завдання

                                                             Хід уроку

I. Організаційний момент:

II. Вступне слово вчителя

На клас ставиться проблемне питання: «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст. Була випадковим чи закономірним явищем?» 

       1.Учні виступають з власними матеріалами,які підготували вдома.

Презентують інформацію присвячену висвітленню питань семінару. Один із учнів підготував матеріал битви під Жовтими Водами.

        Учитель наголошує, що на початку квітня 1648р. Хмельницький виступив на чолі війська Запорізького. Реєстрові козаки підняли бунт, перейшли на бік Хмельницького. 5-6 травня 1648 битва на Жовтих Водах закінчилась поразкою польських військ.

На клас ставиться питання:

1.Куди рушило після перемоги під Жовтими водами військо  Хмельницького?

(до Корсуня)

2.Другий учень презентує бій під Корсунем, показуючи на карті відступ поляків і де було влаштовано засідку і ким (Кривоносом, В урочищі Горохова Діброва).

Доповнення учителя: Польська армія зазнала поразки. У полон було взято   3,5 тис. жовнірів,офіцерів.

Робота з картою:

Учням дається завдання:показати на карті,куди рушили повстанці після перемоги під Корсунем(Під Білу Церкву).

Доповнення учителя: Перебуваючи у Білій Церкві Хмельницький посилає по всій Україні козацьких ватажків з універсалами, звертаючись до населення із закликами братися за зброю. Всенародна боротьба швидко розповсюдилася на всій Наддніпрянщині.

Третій учень виступає з підготовленим матеріалом про бій під Пилявцями

11-13 вересня 1648р. відбулася вирішальна битва під Пилявцями, яка завершилася повним розгромом польського війська. Польське військо тікало на захід. За ним ішли козаки. На початку жовтня підступили до Львова.

3.Розповідь учня: 14-16 жовтня полк Кривоноса здобув фортецю Високий Замок. Міська верхівка почала переговори з Хмельницьким про сплату контрибуції. Гетьман погодився. Отримавши контрибуцію (200 000 червонці), Козацьке військо рушило на північний захід, Замостя.

Дізнавшись про вибори нового короля Хмельницький дав згоду на перемир’я.

Учителем ставиться проблемне питання : «Як ви гадаєте, чим пояснити такий вчинок Хмельницького?»

Обговоривши в групі питання, учні називають фактори, які вплинули на рішення гетьмана:

-         Відірваність від бази постачання;

-         Нестача коней, артилерії;

-         Наближення зими;

-         Козацькі війська дійшли до етнографічних меж України, таким чином гетьман враховував обставини того часу.

Під час уроку учні обмінюються думками з приводу матеріалів однокласників.

Учитель презентує картину Івасюка «В’їзд гетьмана Б.Хмельницького в Київ».

Розповідь учителя 

Наприкінці грудня 1649р. Хмельницький вступив до Києва на чолі війська. Його зустрічали як героя, як нового Мойсея.

Перед учнями ставиться запитання на логічне мислення:

-         Чому гетьмана порівнювали з Мойсеєм?

-         Яке значення мала ця урочиста зустріч?

4.Заздалегідь, вивчаючи дане питання, учень презентує у формі реферату відповідь, наголошуючи на тому, що у січні 1649р. Хмельницький  проголосив програму побудови Української козацької держави.

Учень на клас дає питання:

-         Визначте, використовуючи карту атласу,в якому місці - це відбувалося?

(у Переяславі).

Самостійна робота з документом.

Учень розкриває програму Хмельницького (побудови Українського козацької держави).

Учитель перед учнями проблемне питання:

Яке враження справив на вас цей документ?

        Учням дається завдання прочитати промову Хмельницького перед королівськими Комісарами (1649р.).

Бесіда за запитаннями:

1.Яку головну мету проголосив Хмельницький в своїй промові?

2.Яке значення мала промова?

III. Закріплення знань.

Бесіда за запитаннями.

1.Якого характеру набула боротьба проти польського панування влітку 1648р.?

2.Якими були результати Пилявецької  битви?

3.Охарактеризуйте програму побудови Української держави.

IV. Підсумки уроку

          Учитель відзначає позитивні сторони діяльності учнів, указує на недоліки під час роботи над проектами.

Заключне слово учителя.

Події 1648-1649рр. мали характер боротьби, що охопила всі соціальні верстви населення.

V. Домашнє  завдання:

1.Опрацювати текст підручника параграф 16.

2.Записати в зошиті основні історичні події

3.Позначити на контурній карті битви під Пилявцями.

4Продовжити заповнювати таблицю : « Національно-визвольна війна українського народу 1648-1649 роки»

 

УРОК 3

Тема уроку: Розгортання Національно-визвольної війни в 1648-1651 років.

Збаразько-Зборівська кампанія. Укладення Зборівської угоди.

Берестецька битва. Іван Богун.

Мета уроку:

·                   навчити учнів самостійно працювати з підручником, показати героїзм і мужність українського народу у боротьбі за свободу;

·                   розвивати навички аналізу історичних подій, робити висновки відповідаючи на запитання, продовжити формувати вміння працювати з історичною карту;

·                   виховувати патріотичне ставлення до історичного минулого.

Обладнання:

Карта: «Битва під Зборовом 1649 рік», «Битва під Берестечком 1651 рік», відео-матеріал історичного характеру.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

СТРУКТУРА УРОКУ:

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

ПЛАН

1.                Збаразько-Зборівська кампанія.

2.                Плани Б. Хмельницького.

3.                Початок воєнних дій 1649 року.

4.                Облога Збаража.  Зборівська битва.   Укладення Зборівського договору.  

5.                Битва під Берестечком.

6.                Іван Богун.

7.                Білоцерківський мирний договір.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

V. Домашнє завдання.

ХІД УРОКУ

І. Учитель наголошує увагу на тому, що учні на уроці будуть вивчати важливі сторінки історії України, в боротьбі за незалежність, розвивати пізнавальні здібності, вчитися вірно організовувати навчальну працю, давати характеристику подіям даного періоду.

Обов’язково, під час інструктажу, перед початком роботи, беру до уваги рівень підготовки учнів. Розприділяю завдання по групах, наголошуючи, що кожній групі надається 15 хв. на підготовку.

Перед початком роботи в групі ставлю проблемне запитання: «Доведіть, що події 1648-1649 років мали характер національно-визвольної антифеодальної революції».

В той час, коли діти готують відповідь, перевіряю виконання домашнього завдання в зошиті: заповнення таблиці:«Події національно-визвольній війни 1648-1654 років», практичне завдання в контурних картах.

Перевіривши, заслуховую відповіді учнів на поставлене проблемне питання.

Наступним етапом роботи є: кожній групі даю завдання над яким вони працюють.

1 група: використовуючи матеріали підручника, готує повідомлення;

-                   Плани Хмельницького;

-                   Початок воєнних дій 1649 року;

-       Готує відповідь на проблемне запитання: Яке значення мала битва під Лоєвом?(Вдалося відвернути вторгнення литовських військ в Україну, що в умовах польського наступу мало б згубні наслідки для всього розвитку національної війни).

2 група: учні готують питання: Облога Збаража, Зборівська битва, Зборівський договір.

Одночасно зосереджують увагу над такими питаннями:

-                   Скільки нараховувало українсько-татарське військо (70 тис.)

-                   Скільки польське (20 тис.)

-                   Чому козацько-татарський союз був ненадійний ?

-                   Чи входило в плани татар становлення та зміцнення української держави?

(Питання роздаються учителем на окремих листках).

Під час підготовки на питання, учні працюють з картою.

 3 група: учні працюють самостійно з джерелами, документами, які підготував заздалегідь учитель і дають відповіді на конкретно поставлені питання:

-                   Коли вперше побував Хмельницький у Вінниці?(1649 рік листопад,коли повертався з-під Зборова)

-       Яка битва стала найграндіознішою за часів Національно-визначної війни (битва під Берестечком 1651 року)

Під час відповіді зачитують історичний факт.

Один з учнів, повідомляючи про битву, на карті показує розташування військ українців, татар, поляків.

На клас ставиться проблемне питання: «Чи можна вважати відступ козаків з-під Берестечка поразкою?».

Заздалегідь один учень, використовуючи відео матеріал, розповідає про Івана Богуна. Дає характеристику постаті героя.

 4 група: на історичних фактах, документах (представленні учителем), учні наголошують на виявленні надзвичайної витримки, енергії Хмельницьким.

Готують відповідь: основні умови Білоцерківського мирного договору.

Підсумок уроку:

-                   Як я працював на уроці ?

-                   Як працювала моя група?

Учитель оцінює відповіді учнів.

V. Домашнє завдання:

-                   Вивчити §15, робота з контурною картою;

-                   Конкретній групі учнів підготувати повідомлення:

1.                Політичний устрій української держави.

2.                Судочинство в Українській державі.

3.                Фінанси в Українській державі.

4.                Адміністративно-територіальний устрій.

            

Урок 4

Тема уроку: Утворення Української козацької держави – Гетьманщини. Політичний та адміністративний устрій. Зміни в соціальному життя українського народу.

Мета уроку:

·        розкрити початок утворення Української держави;

·        розглянути політичний, адміністративно-територіальний та військовий устрій Української держави;

·        дати характеристику внутрішній та зовнішній політиці держави;

·        розвивати вміння самостійно будувати розповідь, спираючись на відомі факти;

·        виховувати повагу до історичного минулого, здобутків політики Хмельницького.

Основні терміни, поняття: Гетьманщина, Військо Запорозьке, державні клейноди, Генеральна (Військова) Рада.

Форма уроку: урок  - подорож.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: схема устрою Української держави, пісочний годинник.

СТРУКТУРА УРОКУ

І.  Організаційний момент.

ІІ. Вивчення нового матеріалу.

ІІІ. Закріплення нових знань учнів.

IV. Підсумки уроку.

V. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

Вступне слово вчителя

План подорожі

1.     Заснування Української козацької держави.

2.     Політичний устрій Української держави.

3.     Адміністративно-територіальний устрій.

4.     Фінансова система.

5.     Судочинство.

6.     Державна мова.

7.     Українська армія.

8.     Державна символіка.

9.     Зміни в соціально – культурному житті народу.

Дійові особи: учні переодягнені у одяг козаків, підскарбій, екскурсовод.

Понятійна розминка у формі гри «Сильна ланка»

№	Питання	Відповідь
1.	Суспільсто,якому притаманна наявність органів влади та законів	Держава
2.	Рівень розвитку суспільства на час створення держави.	Цивілізація
3.	Держава, в якій влада належить одній людині.	Монархія.
4.	Держава, створена шляхом завоювань	Імперія.
5.	Види монархій	Обмежена і не обмежена.
6.	Народовладдя	Демократія
7.	Влада декількох	олігархія
8.	Нововведення, зміни в державі	Реформи

Учні роблять висновок: народи давнього світу створили різні форми держави, елементи яких використовуються і в наш час.

Слово вчителя: Отже, пригадавши форми держави, ми можемо відправлятися у подорож. Подорожувати може лише той, хто дасть відповідь на питання:

Пригадайте, які держави створював український народ до середини 17 ст.?

Молодці! А тепер, придбавши квитки починаємо нашу подорож у 17ст.

Заздалегідь учитель підготував зупинки, де будуть зупинятися учні. Кожна зупинка має свою назву і свого екскурсовода.

1 зупинка. «Українська держава».

Екскурсовод розповідає, як наш народ розпочав створення власної держави, як проголошували себе козаками, як організовували курені, сотні, полки.

Учень переодягнений у одяг козака, зачитує «Статті про устрій Війська Запорозького», розроблені Хмельницьким 1648 року. Екскурсовод зазначає, що владу козацьких командирів визнавало все населення.

2 зупинка. «Політичний устрій».

Учень експонує схему органів державної влади

Вищий орган влади - Військова (Генеральна )Рада
		Гетьман
Старшинська рада			Рада  при гетьмані
Генеральна старшина, полковник			Генеральна старшина
Генеральний писар	Генеральні судді	Генеральний обозний	Гнеральний  підскарбій	Гетьманські ад'ютанти		Тимчасовий головокомандуючий військом

Судова система

Генеральний суддя Полкові судді Сотенні суди Волосні суди

Збройні сили

Козацьке військо

Екскурсовод пропонує дати характеристику органів державної влади. Проходить активне обговорення. Проблемне питання: порівняти органи державної влади 17 ст. з органами державної влади сучасної Незалежної  України.

Учитель зазначає, що організація Козацької держави формувалася під впливом традицій і звичаїв Запорозької Січі.

Учень одягнений у образ козака повідомляє, що геополітичне становище України зумовлювало напіввійськовий характер військової державності.

За часів Хмельницького територія Української держави простяглася майже на 200 тис. км² (одночасно демонструє кордони на карті).  На цих землях проживало 3 млн. осіб. Оскільки, сформований, державний механізм очолив гетьман, то в історичній літературі українську державу іменують Гетьманщиною. Здійснюючи управління державою гетьманові допомагали старійшини. 

Два учні виходять до дошки і розповідають дітям, які функції виконували старійшини. До числа найвищих державних урядовців належали: генеральний писар, обозний, два осавули, хорунжий, бунчужний, двоє суддів, підскарбій.

Робота в зошиті: записують хто входив до вищих урядовців, а також нові терміни.

3 зупинка. Адміністративно-територіальний устрій.

Екскурсовод повідомляє, що в основі адміністративно-територіального поділу держави лежала структура козацького війська.

Територія держави поділялася на полки та сотні, що давало змогу швидко зібрати та згуртувати народні маси на боротьбу.

У полкових містах (Білій Церкві, Умані, Черкасах, Полтаві, та ін..) були резиденції полковників. Полковник мав військову, адміністративну, судову владу. У полку існував свій адміністративний апарат.

У сотенних містах був сотенний уряд, а влада належала сотнику.

Ставиться проблемне питання: чи мало військо запорозьке республіканські засади? (Учні мають довести свою думку).

Використовуючи пісочний годинник, ми потрапляємо в столицю Чигирин (4 зупинка). Підскарбій зачитує історичний факт, що український монетний двір карбував монети із зображенням меча на одному боці, та написом «Богдан»  - на іншому.

Розповідь учителя:  утримання державного апарату, армії потребувало значних коштів. Наповненням скарбниці займався підскарбій. Головним джерелом надходжень були податки. З кожного господарства на військові потреби сплачували по 4 телери. Козаки від податків звільнялися, їхнім обов’язком перед державою була служба власним коштом.

Питання до класу: звідки ще надходили прибутки до державної скарбниці (млинарства, гуральництва, броварництва, гутництва, будництва).

5 зупинка. Судочинство.

Екскурсовод повідомляє, що було припинено існування земських судів. Замість них запровадили генеральний, полковий, сотенний суд. Найвищим судовим органом бук Генеральний військовий суд. Повноваження генерального судді мав гетьман. Розігрується сценка, де розглядається судова справа над козаком (заготовлена заздалегідь). Учні оцінюють роль суду в той час.

6 зупинка. Державна мова.

Важливу роль мало те, що у роки формування Української козацької держави, в усіх офіційних виступах і діловодстві, гетьман і старійшини послуговувалися українською мовою. Екскурсовод зачитує історичний документ.

Отже, діти роблять висновок, що у процесі формування держави, українська мова стала державною.

7 зупинка. Українська армія.

Учень, який готував повідомлення зазначає, що гарантом успішної розбудови Української держави була армія. Ядро армії – основне козацьке військо. Армія формувалася з добровольців. На клас дається питання ? 

– Що складало основу армії (козацька піхота, кіннота)?

- Чому держава не може існувати без власної армії?

8 зупинка. Державна символіка.

Користуючись підручником з історії, учні розглядають державні символи української держави. Коментують, що зображено на козацькому прапорі, гербі Війська запорозького.

Питання на клас: Яку роль відіграють державні символи для держави?

Користуючись машиною часу ми потрапляємо до невеличкого містечка Брацлав і спостерігаємо, як змінилося життя населення. Учень – екскурсовод розповідає, що польська шляхта, їхні управителі були винищені. Провідне місце здобув козацький стан. До нього увійшли запорожці, реєстрові козаки, селяни,міщани, дрібні православні шляхтичі. Козаки виступали захисниками українського суспільства і держави. Один з учнів зачитує документ на сторінці 131 підручника. Прочитавши документ, дітям дається запитання:

-         На які зміни в суспільно – політичному житті вказує лист?

-         Яка битва докорінно змінила настрій українських старшин?

Учні працюють з підручником дають відповіді на питання. Учитель коментує відповіді. Лунає голос екскурсовода: « Я подивися на наш пісочний годинник і бачу, що нам час повертатися. Подорожуючи, ми дізналися багато цікавого і нам потрібно поділитися новими враженнями.»

ІІІ. Закріплення нових знань учнів.

Бесіда за запитаннями:

1.     Яку територію охоплювала Українська держава Хмельницького? (показують на карті)

2.     Які органи влади в ній були? Порівняйте з сучасними органами влади нашої держави?

3.     Яку державну символіку мала Українська держава?

4.     Яку роль відіграє мова у розбудові держави?

VI. Підсумки уроку.

Заключне слово вчителя:  У процесі національно-визвольних змагань у світогляді козацької еліти відбулася певна еволюція, від ідеї козацької автономії у складі Речі Посполитої до створення незалежної держави. В основі цієї держави було покладено модель військово-територіального поділу, та системи організації влади Запорозької Січі.

V. Домашне завдання.

1.     Опрацювати текст підручника §19.

2.     Записати в зошити та вивчити значення основних термінів, понять.

3.     Позначити на контурній карті кордони Козацьких полків 1649 році, підписати полкові міста.

4.     Скласти кросворд по даній темі.

5.     Учитель пропонує скласти таблицю (зовнішня політика гетьманського уряду, риси держави, функції, повноваження гетьманського уряду).

Урок 5

Тема: Воєнно-політичні події Національно-визвольної війни 1652-1653рр.

Молдовські походи. Батозька битва. Жванецька облога.

Мета: показати воєнно-політичні події Національно-визвольної війни1652-1653рр;

-         розвивати роботу з підручником;

-         виховувати в дусі патріотизму;

Тип уроку: комбінований.

СТРУКТУРА УРОКУ

І.  Організаційний момент.

ІІ. Повторення домашнього завдання

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

IV. Закріплення нових знань учнів.

V. Підсумки уроку.

ІV. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Повторення домашнього завдання.

1.     Показати на карті, яку територію охоплювала Українська держава Хмельницького?

2.     Які органи влади в ній були?

3.     Охарактеризувати структуру збройних сил України?

4.     Яку державну символіку мала Українська держава?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

План

1.   1  Батозька битва.

2.    2 Молдовські походи.

3.   3  Жванецька облога.

1.     На історичних фактах, документах (представлені учителем), учні наголошують на виявленні надзвичайної витримки, енергії Хмельницьким в цей період.

Учень використовує книгу Рогового «Подільськими шляхами Хмельницького». Презентує події, які відбувалися на Поділлі.

Учитель наголошує на що звернути увагу, користуючись історичними джерелами і додає, що права притока Південного Бугу дала назву місцевості Батог. Битва відбулася в урочищі Батог, або Батіг. Згаданий термін походить від тюрського «батог», що в свою чергу споріднено з давньо-тюрським «батиг», в значенні «низьке вологе місце». Крутий спуск веде з поля Батозької битви до пологих берегів Південного Бугу. Саме цим шляхом шукали порятунку польська шляхта.

Робота з картою.

Учень зачитує історичну довідку. Описує підготовку та хід Батозької битви.

Учень використовує книгу Роговогу «Подільськими шляхами Хмельницького». Презентує події, які відбувалися на Поділлі.  

Робота з картою.

Інший учень розкриває значення битви для української держави. Демонструє фотографію з встановленим обеліском до 350-річчя Батозької битви.

Решта учнів самостійно працють з підручником. Особливе місце в самостійній роботі учнів займає перевірка виконаних завдань в зошиті. Можуть бути записи у формі тез, висновків. Коли  учні виконують  завдання групою, під час обговорення,  добре показати класу різні варіанти відповіді. Таким чином весь клас працює, висловлює свою думку, робить висновки.

Разом висвітлюються причини невдалих відповідей.

IV. Закріплення вивченого матеріалу:

1.                На які внутрішні, зовнішні сили опирався Хмельницький 1649 році?

2.                Проаналізуйте умови Зборівського договору.

3.                У чому полягав зміст політики кримського хана, щодо України?

4.                Чим були зумовлені походи Хмельницького до Молдови?

2.     Два учні  працюють самостійно біля дошки над таким питанням: 

-                   Коли і у зв’язку з чим було здійснено перший Молдовський похід українського війська?

-                   Чому Молдовські походи не досягли своєї мети?

Особливе місце в самостійній роботі учнів займає перевірка виконаних завдань в зошиті. Можуть бути записи у формі тез, висновків. Коли  учні виконують  завдання групою, під час обговорення,  добре показати класу різні варіанти відповіді. Таким чином весь клас працює, висловлює свою думку, робить висновки.

При вивчені питання клас ділиться на дві групи. Кожній групі пропонується робота з підручником.

Перша група: Чим були зумовлені походи Хмельницького до Молдови? Друга група: Що означає для Української держави Жванецький мирний договір.

Разом висвітлюються причини невдалих відповідей.

ІV. Закріплення вивченого матеріалу.

«Мозковий штурм» :

1.     Причини молдовських походів?

2.     Коли відбувалися походи?

3.     Наслідки жванецької битви?

V. Домашнє завдання.

Опрацювати параграф 20.

Урок 6

Тема уроку: Українська держава – Гетьманщина в системі міжнародних відносин. Зовнішня політика Гетьманщини.

Мета: показати місце Гетьманщини в міжнародних відносинах Європи, зовнішню політику Гетьманщини;

-         Сприяти розвитку логічного та критичного мислення у дітей;

-         Формувати навички роботи з історичними джерелами;

-         Виховувати почуття патріотизму, національної свідомості, толерантності.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу

Форма уроку: урок-конференція.

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Проблемне питання. 

Доведіть, що події1648-1649рр. мали характер національно-визвольної, антифеодальної революції.

Учитель перевіряє виконання заповнення таблиці, завдання в  контурній карті, знання термінів і понять.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

План

1.    Дипломатична служба. 

2.    Місце України в тогочасних міжнародних відносинах.

  Виступ учнів з доповіддю за такими запитаннями:

1.     Стратегія зовнішньої політики Української держави?

2.    Діяльність Хмельницького, як політика і дипломата?

3.     Функції генеральної військової канцелярії?

4.     Презентація плеяди блискучих дипломатів? (Виговський, Мужиловський)
Після кожного запитання учитель коментує відповіді. Задає питання учням.

IV. Закріплення нового матеріалу:

1.     З якими країнами мала дипломатичні відносини Українська держава?

2.     Яка була мета дипломатичної  діяльності молодої держави?

3.     Чому Україні доводилося проводити гнучку зовнішню політику?

V. Підсумки уроку.

Заключне слово вчителя.

У процесі національно-визвольних змагань у світогляді козацької еліти, відбулася певна еволюція від ідеї козацької автономії у складі Речі Посполитої до незалежної держави. В основу цієї держави було покладено модель військового територіального поділу та системи організації влади Запорозької Січі.

VI. Домашнє завдання: опрацювати текст підручника.

Урок 7

Тема уроку: Українсько-московський договір 1654 рік. Продовження війни. Воєнні дії в 1654-1655рр.

Мета: розкрити суть домовленостей, досягнутих між Росією і Україною у січні, березні 1654 року;

-         розкрити хід воєнно-політичних подій у 1654-1657рр.;

-         показати мужність і героїзм українського народу у боротьбі за збереження власної державності;

-         розвивати вміння учнів правдиво і кваліфіковано аналізувати складні історичні факти і події;

-         розглянути наукові оцінки українсько- московської угоди;

-         виховувати патріотизм.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Форма уроку: урок-диспут.

СТРУКТУРА УРОКУ

І.  Організаційний момент.

ІІ. Оцінювання і перевірка знань учнів.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

IV. Закріплення нових знань учнів.

V. Підсумки уроку.

ІV. Домашнє завдання

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Оцінювання і перевірка знань учнів.

Завдання. Установіть причинно-наслідковий зв'язок. Національно-визвольна війна      українсько-московський договір.

Клас ділиться на три групи. Ставиться проблемне запитання. Чи була можливість 1650-1653 рр. відстояти незалежну Українську державу?

Учні користуючись записами в зошиті, підручником готують відповідь. Кожна група обирає одного з учнів оратором, який відстоює думку групи.

Опоненти можуть давати компрометуючі питання.

ІІІ.  План

1.     Відносини з Росією.

2.     Переяславська Рада.

3.     Воєнні дії 1654-1655рр.

Вступне слово вчителя.

Учень розкриває відносини Росії з Україною,заздалегідь підготувавши історичні документи. Учитель зазначає, що 1 жовтня 1653 року Земський Собор ухвалив прийняти Україну «під високу руку царя». 1 листопада московський посол на чолі з боярином Бутурліним були на кордоні з Україною.

Учень,який готував повідомлення, розповідає про Переяславську Раду 18 січня 1654 року. Учитель на клас задає питання: Чи можна вважати Переяславську Раду всенародною? Вислуховуються відповіді.

Учень презентує зміст Березневих статей і одночасно виділяє головні умови прийняття Україною царської протекції. За березневими статями учням пропонується зробити висновок про зміст і значення Березневих статей. Оцінюють зміст і значення цього союзу. Учитель вказує, що до цього часу історики неоднозначно відносяться до вирішення цього питання. Питання на клас: Кого б ви обрали союзником України в середині 17 ст.. Чи збігся б ваш вибір з вибором Б.Хмельницького?

Клас ділиться на чотири групи. Перша група доводить, що Хмельницький повинен був підписати договір з Молдовою. Друга група доводить, що союзником мала б бути Річ Посполита. Третя група – Швеція. Четверта група – Туреччина.

Отже, диспут розпочався. Вислуховуються всі точки зору.

3.  Слово учителя:

Підписання договору дало свої наслідки.

1654 рік Річ Посполита і Кримське Ханство підписують договір про взаємодопомогу навесні Росія вступила у війну з Річчю Посполитою. Українське населення чинило героїчний опір нападникам.

Надається слово учневі, який підготовив презентацію «Битва під Охматовом». Учитель робить висновок, що воєнні дії, напади татар спричинили знищення Поділля, Брацлавщини, Південної Київщини. Тільки в травні 1655 року козацькі війська звільнили від поляків Брацлавщину. Почався похід на західноукраїнські землі. Демонструється фрагмент уроку на електронному носії, коли 1655 року Російсько-українські війська підійшли до Львова.

IV. Закріплення нових знань.

Назвіть головні події Національно-визвольної війни.

V. Домашнє завдання.

Повторити тему: «Національно-визвольна війна українського народу 1648-1654рр.»

УРОК УЗАГАЛЬНЕННЯ 8

Тема 3. «Початок Національно-визвольної війни українського народу середини 17століття. Відродження Української держави.»

Мета: узагальнити, систематизувати знання учнів з вивченої теми, удосконалювати навички роботи в групі, вміння користуватися додатковою літературою, історичними джерелами, виділяти головне;

-         Розвивати комунікативні зв’язки;

-         Вчитися самооцінки та оцінювати товаришів по групі;

-         Виховувати товариськість.

Тип уроку: узагальнення.

Вид уроку:  урок – проект.

Обладнання: історичний атлас, робочі зошити, додаткова література з даної теми.

Хід уроку.

І. Актуалізація знань.

ІІ. Пояснення змісту проектного матеріалу, методу роботи.

Алгоритм роботи в групі:

a.     вибір капітана;

б. вибір завдання;

в. розподіл обов’язків:

г. пошук матеріалів;

д. фіксація у зошити;

е. узагальнення.

Завдання 1 групі. Характеристика української козацької держави – Гетьманщини. Дати характеристику зовнішньої політики. Розкрити значення дипломатичної служби. Місце України в тогочасних міжнародних відносинах.

Друга група працює над висвітленням питання внутрішньої  політики. Органами державної влади.

Третя група працює над розкриттям діяльності судової системи. (функції генерального судді,полкових суддів).

Оцінювання та само оцінювання роботи в групах.

Самооцінка…

Прізвище, ім’я…

Письмова робота. Завдання 1. Згрупуйте події Національно-визвольної війни за роками:1648р. –А, 1649р. –Б,1651р.- В:

а) Зборівський договір;

б) битва під Корсунем;

в) битва під Пилявцями;

г)битва під Жовтими Водами;

д) Білоцерківський договір;

е)битва під Берестечком;

Оцініть себе за кожним із визначених напрямів від 0 до 2 балів.

1.     Ви брали активну участь у роботі групи.

2.     Ви вносили вдалі пропозиції.

3.     Ви давали підтримку іншим членам групи.

4.     Ви висунули нову ідею, що сподобалася іншим.

5.     Ви вдало узагальнювали думки інших.

6.     Ви доповідали класу про результати групової роботи.

Оцінювання учнів учителем. Виставлення за 12 бальною системою.

Діяльність учня:

 - допомагає визначити питання для обговорення,

-  ретельно працює над питанням,

-  є, цікавим та уважним слухачем,

-   порівнює ідеї, що викладається, зі своїми власними,

-  обмірковує інформацію,що надається іншими учнями,

-   узагальнює ідеї,

Бали підбиваються.

Учитель оцінює відповіді.

Домашнє завдання підготувати комп’ютерну презентацію з теми: «Передумови Ноціонально - визвольної війни»,

«Сподвижники Б. Хмельницького»